Значення слова
Прикметник
зв’язаний
зобов’язаний
обов’язковий
обмежений
переплетений
вимушений
певний
Іменник
границя
рамки
межа
відскок
стрибок
Дієслово
зв’язувати
в’язати
скакати
обмежувати
визначати кордони
стримувати
стрибати
прив’язувати
затискати
затримувати
Приклади вживання
Поділитись публікацією:be bound to — бути зобов’язаним, бути повинним
That is bound to terrify anybody. — Це обов’язково когось налякає.
Every atom is composed of a nucleus and one or more electrons bound to the nucleus. — Кожен атом складається з ядра та одного або декількох електронів, прив’язаних до ядра.
Every morpheme can be classified as either free or bound. — Кожну морфему можна класифікувати як вільну, так і пов’язану.
It was bound to happen sooner or later. — Рано чи пізно це мало статися.
Our plan is bound to fail. — Наш план неминуче провалиться.